У 2010, коли я проходила навчання на курсах "Основи Інтернету", створила цей блог виключно з навчальною метою. Одного разу він мені став в пригоді, коли почала працювати вчителем Розсошенської гімназії. Думаю, настав час регулярних дописів.

Кожен раз як перший

Вже два роки пройшло з часу перших записів. Вже було багато мандрів та всі вони крутилися кругом двох моїх найулюбленіших речей: гір і моря. Цього року Говерлу підкоряли у червні і на схилі проти Прута ще лежав сніг. За ці роки скільки начиталась про Горгани та Чорногори, що здавалось, сама там побувала, але ж ні - кожен раз як перший. І нічим не можна замінити  той кайф, коли з останніх сил ледве переставляєш ноги до тієї недосяжної вершини, а потім - раз, і ти на вершечку і вже немає куди дертися. Цілий рік проблем, роботи, стресів, брудного задимленого міста зникає за два дні цілющого ковтка гір. Я в гори починаю хотіти, коли ще тільки сідаю на поїзд у Франківську по дорозі додому.
Море цього року теж було незвичайне: напрочуд чисте, тепле і з дельфінами. Люблю запах морських хвиль, смак солоних бризок, теплий після спекотного дня пісок і захід сонця.
Тепер, коли пишу ці рядки, навулиці +5 і дощ шумить за вікном. Я точно знаю навіщо буду напружено працювати ще 7 місяців. Мене чекають Горгани, озеро Несамовите і гірський Крим. Чуєте, я до вас дійду!

Від Карпат до Криму

Це літо видалося щедрим на подорожі - дома майже не була. Спочатку були Карпати. Перше, що відчула, коли вийшли з автомобіля в Яремчі - тут зовсім інше повітря. Дихаєш і не надихаєшся! Завжди любила походи, а тут така нагода випала - похід на Говерлу. Емоцій не передати! Ідеш, а краса кругом неймовірна і, здається, що хмари можна брати долонями, дорога, ніби на небо. Коли зійшли на вершину, було відчуття,  ніби це найвища вершина світу і ти там, на вершечку життя! Їхала додому і думала:"Ну от і закінчилося моє щастя." Налаштовувала себе на роботу, проблеми, а повернувшись в Полтаву  майже зразу поїхала до мами. А там  степ, сонце і 100 градусів спеки, пахне перепечена трава і суниці. Не такі великі, як у минулому році, але такі ж запашні! А потім було море. Тепер, коли йде дощ і вставати ранком не хочеться, дивлюсь свої фото, бо вони скрізь -  на мобільному, на робочому столі - і все, я в нормі. Сьогодні це мій рецепт хорошого настрою:)